Звернення до
українців.
Душа українця
щира й відкрита, тому й вірить він всьому, що йому скажуть. Нащо віриш ти,
українець, що брати сходу й заходу бажають один одному зла? Нащо повторюєш
ганебні слова «бендеровець» та «гопник», ображаючи свого брата?
Хто і за які
гріхи прокляв тебе, Українська Земле, що з покін віків шматують тебе, торгують
твоїми землями, твоїми чарівними дівчатами та хлопцями?
В кожній родині
бувають непорозуміння, але сильна та родина – яка єднається й сама вирішує свої
проблеми. Інакше – нема родини.
Нащо ж кидаєте ви
свою землю, свою Батьківщину під ноги іншій країні?
Браття-українці,
сестри-українки! Впевнена, що прості люди українського Сходу й Заходу не
бажають війни, не бажають зла один одному. З’єднаймося ж й вирішимо наші
проблеми самотужки, без тих, хто запалює вогонь роздору між нами. Будьмо однією родиною!
Не підтримуйте
тих, хто бажає приєднати вашу рідну Українську Землю до інших країн.
Я – Донетчанка.
Хоч і розмовляю я більше російською, але невже це причина для роздору? Це не
язик мій говоре, це мова мого серця, яке обливається кров’ю за мою
Батьківщину. Впевнена, що не одна я
така. Браття й сестри, єднаймося, збережімо нашу неньку Україну для щасливого
майбутнього, для наших дітей.
Я – за єдину
Україну!
Владілена Молчан,
вчителька, Донецьк

|