Тема.Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса.
Мета: познайомити дітей з джерелами писемності; ознайомити учнів із правилами написання листів, підписування  конвертів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст та композицію листа, вибирати потрібні слова та словосполучення, правильно писати адресу на конверті; розвивати навички свідомої дисципліни;  виховувати мовленнєву культуру учнів.

Обладання: конверти.

Перебіг уроку

1.   Оргмомент.

2.   Перевірка домашнього завдання (фронтально).

3.   Актуалізація. Мозковий штурм. За дві хвилини записати все те, що має відношення до писемності. Наприклад: мова, папір, літера, письмо, документ, лист, папірус, мовознавство, малюнкове письмо, алфавіт, графіка...

4.   Повідомлення теми й мети уроку.

5.   Робота за темою.

1)       Розповідь вчителя (про телеграми й листи без літер).

У наш час легко і просто передавати думки, мову  на  відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?
У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч  чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.
Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки – свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями.
Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.
Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто (вампум) – нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо – кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.
 „Мова” сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї  стало малюнкове письмо – піктографія.  Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожного руху. На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак – ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Народи цих країн люблять своє письмо-малюнки і не збираються з ним розлучатися.  У нас також використовуються ієрогліфи. Ними можна вважати так звані арабські цифри. Адже значок, скажімо, 5 читається словом п’ять, а 4 – чотири. У цьому відношенні римські цифри І, ІІ, ІІІ і т.д. ближчі до піктографії. Ієрогліфічне замінило буквене письмо. Винайдення літер – невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.
 Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.
 Творцями слов’янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Сучасний український алфавіт склався на її базі. З неї вилучили зайві для української мови літери і додали необхідні – г, ї, й. Такою існує наша азбука з кінця ХІХ ст.
2)       Запитання до учнів.

-         Що таке лист?  -         З якою метою пишуть листи? -         Чи можна назвати їх творчістю кожної людини?

3)       Читання листа (стор.54 підручника).

-Кому він адресований? -Про що в ньому розповідається? - На які частини його можна поділити?

4) Розповідь вчителя.
Лист – це особливий вид творчості. Потреба в листуванні  виникла в зв’язку з необхідністю спілкування на відстані.       Уміння написати листа означає вміння визначити його зміст і композицію, вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті.  Здебільшого листи складаються з таких частин: ПОЧАТОК:  звертання до того, кому адресовано лист. ОСНОВНА ЧАСТИНА: зміст листа. КІНЦІВКА: форми ввічливості: з повагою, на все добре, до скорої зустрічі; повторні поздоровлення; підпис, число.
4)       Фізхвилинка.
5)       Робота з конвертом. Звернення уваги на малюнок конверту. Запам’ятовування  правильності написання адреси.
6)       Творча робота.
Написати листа другові чи родичам. Можна користуватися опорними словами та словосполученнями: добрий день, хочу дізнатися, Ваше, здоров’я, цікаво проводжу, допомагати мамі, успіхи, спортивна секція, гурток.
6.   Закріплення вивченого матеріалу. Бесіда.
-         Які види поштових відправлень ви знаєте? -         Що означає цифровий індекс в адресі? -         Які слова в запису адреси прийнято скорочувати? -         Де і в якій формі пишуться на конверті прізвище, ім’я та по батькові адресата? -         Де і як пишеться на конверті зворотна адреса?
7.Домашнє завдання. Написати листа друзям або вчителю про свій літній відпочинок та навчання у школі.